25 лютого 2026
СПРИЯЄ ПАТРІОТИЧНОМУ ВИХОВАННЮ МОЛОДІ… 14 лютого в місті Нова Одеса на Миколаївщині відбувся турнір з важкої атлетики, присвячений 37-й річниці виводу військ з Афганістану. Захід відбувся в рамках співпраці ГО «Миколаївська ОО ТСО України», за підтримки міської ради, КДЮСШ та за участі воїнів-інтернаціоналістів. У змаганнях взяли участь 16 спортсменів віком до 14 років. Переможцем у ваговій категорії до 34 кг став Артем Арутюнян, у категорії 38 кг переміг Ігнат Іваніцький, у категорії 42 кг – Андрій Кравець, у категорії 52 кг - Володимир Пастух, у категорії до 60 кг – Олександр Мураховський. Учасники змагань отримали великий досвід та багато позитивних емоцій. Проведення таких заходів сприяє патріотичному вихованню підростаючого покоління, формуванню сили духу та збереженню історичної пам’яті.

25 лютого 2026
НАБЛИЖАТИ ПЕРЕМОГУ МОЖЕ I МАЄ КОЖЕН! 24 лютого 2026 року виповнилося чотири роки від того дня, як росія розпочала широкомасштабний наступ на нашу державу. Наш активний дописувач, голова Канівської міської організації Олександр Бузницький, розповів нам про заходи, проведені з нагоди цієї вікопомної події в його рідному місті над Дніпром: - Вчора жителі Канівської громади об’єдналися і з національними стягами в руках вийшли на головні дороги міста, щоб під час загальнонаціональної хвилини мовчання вшанувати пам'ять ycix, хто віддав своє життя, боронячи рідну землю. Серед них i були і штатні працівники Канівської міської організації Товариства сприяння обороні України - Любов та Олена Фоменки, Інна Царенко, Леона Атамась, Геннадій Харченко, Денис Бузницький та автор цього допису. Ми стоїмо зараз тут, тому що є хтось, хто саме в цей момент помирає за нас з вами там. Також цього дня у Каневі пройшов мітинг памяті та єдності. Присутні представники міської влади, військовослужбовці, ветерани, родини загиблих Героїв, духовенство та небайдужі жителі громади зібралися біля пам'ятного знаку захисникам у центрі міста, аби згадати ycix жертв цієї війни. Спільно з настоятелем Успенського собору Сергієм Hiкiтіним вони помолилися за душі полеглих та за Україну, адже сьогодні вперше відзначається Національний день молитви. - Це не війна за території - це війна за наше право жити вільно, бути господарями на своїй землі під своїм українським прапором. У знак світлої памяті ми схиляємо голови та вшановуємо тих, хто віддав життя за Україну, пам'ятаємо ycix, хто зникли безвісти чи потрапили в полон, та дякуємо тим, хто продовжує боротьбу, - звернулася до присутніх секретар Канівської міської ради Оксана П'яткова. Війна триває. Боротьба за існування України та українців продовжується. I працювати на Перемогу, наближати її щодня може i має кожен! Відео з місця подій ви можете переглянути за посиланням https://youtu.be/SWs1wP-v7tA?si=pRvbigDH25CaIVrN

23 лютого 2026
РАНО ВРАНЦІ, КАРКОЛОМНО… На світанку 24 лютого Україну розбудили вибухи: росіяни обстрілювали ракетами штаби та аеропорти. Лунали вони й в столиці. Коли почалася війна в Україні, близько 180.000 росіян колонами рухались на штурм Київа з Білорусі, з півночі та сходу. Російське вторгнення в Україну сконцентрувалося на столиці. За даними західної розвідки окупанти мали захопити Київ за 72 години. У перший день сили рф зайшли на Чорнобильську АС, десантувалися в Гостомельському аеропорту. Інша група військ рухалась чернігівським напрямком, щоб оточити місто уздовж Дніпра. Під ударом опинилися Суми, Харків, Охтирка та Ізюм, який вже зазнав на собі кровопролитні бої. Луганщину штурмували зі сходу та півночі. Сили Оборони спинили просування в Сєверодонецьку, Лисичанську та Попасній. Того дня війна на сході України набрала нових обертів. Ворог одночасно вдарив по Волновасі та Маріуполю – місту, яке змінить хід війни та дасть необхідний час для відбудови оборони всієї країни. Російське вторгнення в Україну 2022-го року об’єднало навіть тих, хто раніше намагався не помічати війну на сході, конфлікт, що в останні роки майже не висвітлювався в медіа. Сьогодні в країні практично не залишилося людей, яких не зачепила б велика війна. Близький родич, друг чи колега на фронті. Поранення, втрата рідних, вступ до війська - дотичність буває різною, але війна стосується кожного. Не всі можуть бути на фронті. Але кожному під силу зробити свій внесок у Перемогу. Посильний, чи навіть більше… Донатьте підрозділам, де воюють ваші близькі, доєднуйтесь до боротьби за ПЕРЕМОГУ! Наболілим поділився Сергій Савостьянов, син якого віддав життя за Україну, а другий воює.

22 лютого 2026
УХВАЛЕНО ЗАКОН ЩОДО ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ СПІВВІТЧИЗНИКІВ Поширюємо інформацію, яку надіслав наш постійний дописувач Сергій САВОСТЬЯНОВ: - Верховна Рада України ухвалила закон щодо вшанування пам’яті співвітчизників, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації. Законодавча ініціатива №14144 ухвалена в цілому 11.02.2026 року 260 депутатами. Загальнонаціональна хвилина мовчання повинна проводитися щодня о 9:00 ранку. Ухвалений закон встановлює обов’язкове проведення загальнонаціональної хвилини мовчання як ритуалу подяки, пошани та пам’яті. Йдеться про щоденне вшанування військовослужбовців та учасників добровольчих формувань, які загинули, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України, а також медичних працівників, поліцейських, рятувальників, журналістів, волонтерів і мирних жителів, що стали жертвами збройної агресії російської федерації проти України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечувати інформування про її початок і завершення на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери їхнього управління, а також на відповідних територіях, де вони здійснюють свої повноваження. Повідомлення про хвилину мовчання також мають здійснювати медіа незалежно від форми власності. Порядок використання таких систем під час комеморативних заходів визначає Кабінет Міністрів України. Рекомендації щодо організації проведення хвилини мовчання для органів влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадських об’єднань затверджує Український інститут національної пам’яті. Окремо закон передбачає щорічне вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу - Голодомору 1932–1933 років. У четверту суботу листопада о 16:00 проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання та розпочинається всеукраїнська акція «Запали свічку». Основні дії під час хвилини мовчання: *Зупинитися, припинити будь-яку діяльність, навіть рух транспорту або пішоходів, якщо це безпечно. *Дотримуватися тиші, не розмовляти, вимкнути гучну музику чи телевізор. *Вшанувати пам'ять, подумки згадати загиблих захисників та цивільних, висловити подяку. *Встати, якщо ви перебуваєте в приміщенні. Цей ритуал, що вшановує жертв російської агресії, є обов'язковим для державних установ та рекомендованим у громадському/корпоративному середовищі.

20 лютого 2026
СПОРТСМЕНИ-ЗВ’ЯЗКІВЦІ КРИВОГО РОГУ ТРИМАЮТЬ МАРКУ! 27-28 вересня тогоріч спортсмени колективної радіостанції радіотехнічної школи ТСО України міста Кривий Ріг Дніпропетровської області долучилися до міжнародних змагань "CQ WW RTTY DX Contest" цифровими видами зв'язку на 50 Мгц. Команда у складі UW5ELR (Осіпенко С.В.), UR5EDK (Овчінников А.Н.), UT0EK (Іваніцкий І.А.) провела 102 сеанси зв'язку, що дозволило вибороти друге місце серед українських команд, дев'яте - по Європі, та 18 - у Всесвітньому заліку серед усіх учасників цих змагань.

19 лютого 2026
ПОСИЛЮЄМО НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ Виконуючи статутні завдання Товариства, Рівненська обласна організація ТСО України розширює свою взаємодію з іншими закладами у питаннях національно-патріотичного виховання молоді та підготовки до захисту України. Початком такої співпраці став семінар, проведений 10 лютого на базі обласної організації з працівниками Комунального закладу «Центр національно-патріотичного виховання та позашкільної освіти» Рівненської обласної ради. Перед присутніми виступили керівник центру Віктор Самчук, голова обласної організації Микола Скиба та заступник голови Василь Рудика. В своїх промовах виступаючі накреслили шляхи співпраці обох організацій та озвучили перспективні плани подальшої діяльності. Продовження цього заходу відбувалося в тирі обласної організації, де проведено навчально-тренувальні стрільби з пневматичної гвинтівки з працівниками Центру під керівництвом заступника голови обласної організації. Під час занять було відпрацьовано техніку безпечного поводження зі зброєю, навички прицільної стрільби та методику організації змагального процесу. Це був перший крок у впровадженні спільної програми національно- патріотичного виховання. Наступним етапом стало підписання 12 лютого Угоди про партнерство та співпрацю між Рівненською обласною організацією Товариства сприяння обороні України та Комунальним закладом «Центр національно-патріотичного виховання та позашкільної освіти» Рівненської обласної ради. Угоду скріпили своїми підписами керівники організацій Микола Скиба та Віктор Самчук. А завершенням заходу стала зустріч керівництва обласної організації з колективом Центру на їхній базі по вулиці Чорновола. Були підведені підсумки виконання стрільби з пневматичної гвинтівки та оголошено переможців, які отримали дипломи та цінні подарунки з рук керівників організацій. Найвлучнішими серед жінок стали Наталія Сидорук, Надія Самусь-Уздовська та Мирослава Доманська. Серед чоловіків перемогу святкували Василь Цьомик, Артем Алексєєв та Віктор Самчук. Щиро вітаємо переможців та впевнені в подальшій спільній і ефективній роботі!

19 лютого 2026
ПРІОРИТЕТНЕ ЗАВДАННЯ НАШОГО ТОВАРИСТВА На базі Зорянської гімназії, Чумаківської сільської громади, відбулися змагання з гирьового спорту до Дня вшанування пам'яті учасників бойових дій на території інших держав. За нагороди Дніпровської районної організації Товариства сприяння обороні України боролись п'ять команд, які представляли три колективи. В особистому заліку по сумі піднімань 16 кг двома руками призові місця поділили відповідно Владислав Чехлатий ("Випускник") - 70 піднімань, В'ячеслав Каблуков ("Педагог") - 66 та Сергій Козлов ("Випускник") - 58. У командному заліку перемогу здобула команда "Випускник". Друге і третє місця поділили команди "Педагог" та Зорянська гімназія. Голова ДР ВП ГО ТСОУ В'ячеслав Сорочан зауважив, що Зорянські випускники з великим відривом завоювали золоті медалі. Командний Кубок дістався збірній команді вчителів. Старшокласники дуже старались, проте їм треба добре тренуватись, щоб вийти на рівень старших товаришів-гирьовиків. Найважливіше, щоб молодь прагнула до систематичних занять військово-прикладними та силовими видами спорту. Це є пріоритетним завданням нашого Товариства.

16 лютого 2026
ВШАНУВАЛИ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ІНШИХ ДЕРЖАВ Цього року минає 37-а річниця виведення військ з Афганістану. І традиційно Знам’янською міською організацією ТСО України спільно з відділом освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Знам’янської міської ради, міською організацією УСВА, Кіровоградською ОО «Майбутнє України» був проведений відкритий чемпіонат з військово-спортивних багатоборств серед здобувачів і здобувачок освіти навчальних закладів Знам’янської міської ТГ, присвячений вшануванню учасників бойових дій на території інших держав. За перехідний кубок боролися вісім команд Знам’янської МТГ, команда Суботцівської ОТГ та команда Дмитрівської ТГ. Учасники змагалися у стрільбі з гвинтівки, неповному розбиранні та складанні автомата АК-47, споряджали на швидкість магазин автомата патронами та надавали домедичну допомогу. Найкращий результат під час розбирання та складання автомата показала Лариса ШЕВЕЛА (ліцей «Інтелект» Знам’янської міської ради), на ІІ місці – Аделіна ГОРОДІЛОВА (ліцей «Дивосвіт» Знам’янської міської ради), ІІІ місце виборов Назар ЯКОВЕНКО (ліцей «Інтелект»). Переможець змагань зі спорядження магазину автомата патронами – Максим МОЗОЛЕВСЬКИЙ (ліцей імені Тараса Шевченка Знам’янської міської ради). ІІ місце виборов – Назар ЯКОВЕНКО (ліцей «Інтелект»). ІІІ місце розділили Данило ВЕРЬОВКІН (ліцей «Дивосвіт») та Артем САФРОНОВ (команда ЦДЮТ Знам’янської міської ради). У загальному підсумку ІІІ командне місце виборола команда Центру дитячої та юнацької творчості, ІІ місце – команда ліцею імені Тараса Шевченка. А володарем Перехідного кубку знову стала команда ліцею «Інтелект» Знам’янської міської ради під керівництвом Андрія ХАНДУСЕНКА. Вітали переможців та учасників Знам’янський міський голова Володимир СОКИРКО, голова Знам’янської МО ТСО України воїн-афганець Володимир КОЛЕБІДЕНКО, радник міського голови Володимир МУХУРОВ, в.о. начальника відділення рекрутингу та комплектування І відділу Кропивницького РТЦК Олександр ЛУГІНЕЦЬ, головний спеціаліст відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Знам’янської міської ради Тетяна ПОПОВА, воїни-інтернаціоналісти Олександр ЩЕДРІН ТА Олександр МАЗУР.

13 лютого 2026
ТЕПЛО, ЯКЕ СИЛЬНІШЕ ЗА ЗИМУ Зима цього року прийшла люта. Морози скували вулиці, вітер пронизував до кісток, а темрява все частіше накривала домівки разом із відключеннями світла. Але навіть у такі дні серця людей залишаються теплими. У прифронтовому Запоріжжі давно звикли жити між тривогами й обстрілами. Ми часто без світла, іноді без тепла, та ніколи - без віри. Бо добре знаємо: там, на передовій, ще гарячіше. Там нашим захисникам важче. Саме тому наша допомога не зупиняється ні на день. Уже не перший рік волонтери та колектив Товариства сприяння обороні України підтримують військові госпіталі. Ми приїжджаємо туди з ковдрами, білизною, смаколиками, засобами гігієни, але головне - з турботою та людським теплом. Бо іноді добре слово лікує не гірше за ліки. Медики вже впізнають нас здалеку. Усміхаються. А поранені хлопці жартують: «О, наші приїхали, значить, буде щось домашнє». Напередодні нових морозів ми знову оголосили збір. Люди несли з домівок ковдри, пледи, матраци, теплі речі. Хтось віддавав майже нове, хтось - своє, найдорожче. Бо головне, щоб хлопцям було тепліше в холодних бліндажах і на позиціях. Кожна ковдра - це чиясь турбота. Кожен матрац - чийсь спокійний сон для воїна. Кожен пакунок - частинка дому. Цього тижня на фронт поїхала ще одна особлива допомога: черговий генератор. Коли немає світла, він стає справжнім серцем позиції: заряджає рації, живить обладнання, дає можливість зігріти чай і просто побачити обличчя побратимів у темряві. Здавалося б - техніка… А насправді - світло життя! І символічно, що відправляє його місто, яке саме часто залишається без електрики. Місто, яке під постійними обстрілами. Місто, яке знає ціну теплу. Та, попри все, ми не питаємо «навіщо». Ми питаємо лише: «Чим ще можемо допомогти?». Бо поки є ті, хто чекає нашої підтримки, ми будемо поруч. Допомога народжується не з надлишку. Вона народжується з любові. І поки в наших домівках знаходиться зайва ковдра, поки є можливість придбати пальне для генератора, поки б’ються небайдужі серця, наші захисники відчуватимуть: про них пам’ятають. А значить - ми непереможні!

13 лютого 2026
ТЕПЛО, ЯКЕ ЛІКУЄ ДУШУ… У непрості для країни часи особливо цінними стають прості, як на перший погляд, поняття - турбота, людяність, щире серце й тепло, яке ми здатні подарувати одне одному. Саме з таких маленьких, але надзвичайно важливих справ і складається наша спільна сила. Вже не перший рік працівниці та адміністрація спортивного ліцею підтримують поранених захисників, які проходять лікування в госпіталі. Разом із гуманітарною допомогою від волонтерів вони передають те, що неможливо виміряти жодними цифрами - домашнє тепло. Свіжоспечені, духмяні, рум’яні пиріжки, зроблені з любов’ю, стають для військових справжнім нагадуванням про дім, родину, мирне життя. Цей запах - ніби спогад із дитинства. Цей смак - ніби мамина кухня. І в ці миті хлопці, які щодня долають біль і труднощі, хоча б ненадовго відчувають затишок і підтримку. Такі прояви турботи лікують не гірше за ліки. Бо коли людина знає, що про неї пам’ятають, що її чекають і цінують, з’являються сили боротися й одужувати. Щиру подяку висловлюємо всім працівницям та адміністрації спортивного ліцею за небайдужість, за ваші золоті руки, за серця, сповнені добра. Ваша постійна допомога, ваша участь і підтримка безцінні. Окремі слова вдячності Шмельовій Наталії та Меренковій Вікторії -волонтеркам з перших днів повномасштабного вторгнення. Вони вже багато років співпрацюють з Товариством сприяння обороні України в Запорізькій області, разом із волонтерами невтомно організують доставку допомоги до госпіталю та об’єднують навколо себе багатьох небайдужих людей. Саме завдяки таким людям тримається наш тил. Саме завдяки таким серцям ми вистоїмо. Бо коли ми разом — ми незламні! Вистоїмо! Переможемо! Допоможемо одне одному!

11 лютого 2026
ТАК ЗРОСТАЄ КОЗАЦЬКИЙ ДУХ! У СК «Прометей» 7 лютого відбувся Відкритий чемпіонат Дніпропетровської області з козацького двобою. Захід зібрав 318 спортсменів з Дніпра, Кривого Рогу, Широкого, Верхівцевого, Олександрії, а також численних районних і селищних громад області. Збірна команда СК «МАНГУСТ» смт. Широкого, тренером якого є Бардась Олександр Сергійович, за підтримки Широківської районної організації ТСО України, де головою Грогуленко Андрій Юрійович, та Криворізької міської організації ТСО України, яку очолює Грогуленко Сніжана Вікторівна, у складі восьми спортсменів приїхала показати свою жагу до перемоги, напрацьовану на тренуваннях техніку і тактику. Незважаючи на те, що 90 % наших спортсменів - дебютанти і мали дуже мало часу на підготовку до чемпіонату, враховуючи реалії нашого часу, тренування без світла, тепла, під час тривог, вони проявили характер, волю, спритність, швидкість, силу, витривалість. Іноді навіть через сльози, бо саме так загартовується та зростає справжній чоловік, непереможний воїн. Так зростає Козацький Дух! Велика шана нашим захисникам, що дають змогу проводити спортивні заходи та розвивати спорт серед молоді у такі складні часи. А також батькам за виховання своїх дітей. На змаганнях кожен спортсмен подолав свої страхи, проявив свій дух, показав на що він здатний, зробив висновки і далі йде до своєї перемоги. Найкращі бійцівські якості показали на цих змаганнях Квич Станіслав, Зінченко Дмитро, Артеменко Дмитро, Фенот Кирил та Шахін Нікіта. Ми не зупиняємось, готуємось до чемпіонату України з Козацького двобою, що буде проходити у місті Рівне в березні. Вперед до перемог!

10 лютого 2026
НАС НЕ ЗДОЛАТИ! Є міста, які сьогодні живуть між сиренами. Є вулиці, де тиша — це не спокій, а лише коротка пауза між тривогами. Є домівки, де замість світла — свічки, замість тепла — ковдри, а замість звичного дитинства — доросла витримка. І є серця, які попри все — світять. Цими словами розпочинається чергова інформація, яку ми отримали від голови Запорізької обласної організації ТСО України Оксани . І не наважилися змінити жодного слова чи розділового знаку, тому що ці рядки написані не просто чудовим керівником і організатором, щирим патріотом України, а справжнім ПОЕТОМ!... Саме таким світлом наповнився Центр психологічної підтримки «Простір» у Запоріжжі напередодні Дня закоханих. Тут, у рамках підписаного меморандуму між Товариством сприяння обороні України та ГО «Світ очима дітей», психологи організували особливу родинну зустріч. До центру прийшли діти, їхні мами й бабусі, родини внутрішньо переміщених осіб. Дехто тримав у руках термоси з чаєм, дехто — матеріали для творчості, а дехто — тиху тугу за татом, який зараз на передовій, захищає нашу землю від загарбників. За вікном лунали сирени. Місто знову було неспокійним. Світло могло зникнути будь-якої миті. І діточки разом зі своїми рідними без світла дарували кожному світло своїх сердець. Але в «Просторі» запалало інше світло — світло людяності. Під керівництвом психологів розпочалася арт-терапія. На столах — зернятка кави, картон, клей, фарби. Здавалося б, прості речі. Та в дитячих руках вони перетворювалися на диво. Маленькі пальчики викладали зернинку до зернинки, створюючи дерева-серця — символи любові, сили роду, тепла дому. Кожна робота була особливою. Кожна — про когось найдорожчого: «Це для тата, щоб він повернувся швидше…» «Це для мами, бо вона в мене найсміливіша…» «А це для бабусі, вона мене обіймає, коли страшно…» У цих словах було більше сенсу, ніж у тисячах гучних промов. Кава пахла затишком. Діти сміялися. Дорослі тихо витирали сльози. Тут не говорили про війну — тут лікували душу. Коли навколо темрява — ми вчимося світити одне одному. Коли немає електрики — зігріваємо теплом долонь. Коли страшно — творимо. Бо творчість — це теж спротив. Кожне кавове зернятко, приклеєне маленькою рукою, ніби промовляло: «Ми живі. Ми любимо. Ми вистоїмо». Такі зустрічі — це не просто заняття. Це відновлення. Це обійми. Це віра. Це доказ того, що навіть у прифронтовому місті під щоденними обстрілами народжується світло. І саме тому нас не здолати. Бо поки діти створюють серця — у країни є майбутнє. Поки матері посміхаються крізь сльози — у країни є сила. Поки психологи й волонтери відкривають двері «Простору» — у країни є надія. Ми можемо бути без світла. Без тепла. Без тиші. Але ми ніколи не будемо без любові. І поки вона живе в наших серцях — Україна незламна. Нас не здолати!

9 лютого 2026
МІСЬКИЙ КОНКУРС З РАДІООБМІНУ В ОНЛАЙН-ФОРМАТІ Виконуючи статутні завдання Товариства та у відповідності до підписаного договору про співпрацю, Рівненська обласна організація Товариства сприяння оборони України спільно з Рівненським міським центром творчості учнівської молоді з 23 до 30 січня провели ІІ міський відкритий конкурс з радіообміну в дистанційному форматі. До участі долучилися 29 учасників із Полтавської, Рівненської, Сумської, Харківської та Херсонської. Юні радіооператори продемонстрували знання, практичні навички роботи в тестах англійською мовою, швидкість та чіткість радіообміну. Онлайн-формат об’єднав учасників з різних куточків країни навколо спільної справи та технічної творчості. За результатами оцінювання, на підставі рішення журі, найкраще виступили у вправі «Радіообмін телефоном»: *молодша вікова група: - Мелещук Остап, вихованець гуртка «Юні оператори аматорської служби радіозв’язку» Рівненського міського центру творчості учнівської молоді – І місце; - Рудий Захар, вихованець гуртка «Юні оператори аматорської служби радіозв’язку» Херсонського Центру позашкільної роботи – І місце; - Гресь Роман, вихованець гуртка «Юні радіоаматори» Полтавського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді – ІІ місце; - Робітницький Давид, вихованець гуртка «Юні оператори аматорської служби радіозв’язку» Рівненського міського центру творчості учнівської молоді – ІІ місце; - Зарубаєва Софія, вихованка гуртка «Юні оператори аматорської служби радіозв’язку» Херсонського Центру позашкільної роботи – ІІІ місце; - Матрофайло Марк, вихованець гуртка «Юні оператори аматорської служби радіозв’язку» Херсонського Центру позашкільної роботи – ІІІ місце; *середня вікова група: - Ломовський Захар, вихованець гуртка „Юні радіоаматори” Полтавського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді – І місце; - Цвик Софія, вихованка гуртка «Юні оператори аматорської служби радіозв’язку» Здолбунівської міської станції юних техніків Рівненської області – ІІ місце; - Байраченко Маргарита, вихованка гуртка «Юні оператори аматорської служби радіозв’язку» Херсонського Центру позашкільної роботи – ІІІ місце; *старша вікова група: - Бєлова Анна, вихованка гуртка «Юні оператори аматорської служби радіозв’язку» Здолбунівської міської станції юних техніків Рівненської області – І місце; - Федорович Юлія, вихованка гуртка «Юні оператори аматорської служби радіозв’язку» КЗ «ЦНПВ ПО» РОР – І місце; - Свирид Богдан, вихованець гуртка «Юні радіоаматори» Полтавського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді – ІІ місце; - Сидорук Захарій, вихованець гуртка «Юні оператори аматорської служби радіозв’язку» Рівненського міського центру творчості учнівської молоді – ІІ місце; - Маєвський Назар, вихованець гуртка «Юні оператори аматорської служби радіозв’язку» КЗ «ЦНПВ ПО» РОР – ІІІ місце. Всі переможці та призери змагань отримали дипломи та медалі від Рівненської ОО ТСО України, які були надіслані до закладів, де тренуються юні радіоаматори.

4 лютого 2026
СПІВПРАЦЯ ДАЄ РЕЗУЛЬТАТ… Впродовж січня Знам’янська МО ТСО України тісно співпрацювала з відділом освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Знам’янської міської ради у напрямку військово-патріотичного виховання дітей та молоді. Володимир КОЛЕБІДЕНКО провів цикл занять: як стаціонарних, на базі Знам’янської МО, так і виїзних. Це, насамперед, практичні заняття з військової підготовки та ознайомлення із навчальними макетами і принципом дії різних видів вибухових пристроїв з учнями ліцею «Інтелект» та лекції з мінної безпеки, ознайомлення з правилами поведінки під час виявлення підозрілих предметів для здобувачів освіти ліцею «Інтелект» Знам’янської міської ради.

3 лютого 2026
НАВЧАННЯ, ЩО РЯТУЄ ЖИТТЯ… У спортивному ліцеї відбувся важливий практичний тренінг з домедичної допомоги, організований у межах співпраці з ГО ТСО України та ГО «Колесо» за підтримки депутата Запорізької обласної ради, голови обласної організації «Товариство сприяння обороні України» Оксани Бугайчук. В умовах воєнного стану в Україні питання швидкого та грамотного реагування на надзвичайні ситуації набуває особливої актуальності. Саме тому навчання було зосереджене на відпрацюванні чітких і ефективних алгоритмів порятунку життя до прибуття професійних медиків. Програма тренінгу мала виразну практичну спрямованість. Учасники опановували навички зупинки критичних кровотеч, проведення серцево-легеневої реанімації, оцінки стану постраждалого, забезпечення прохідності дихальних шляхів, фіксації переломів, а також дій у разі поранень та інших невідкладних станів. Особливу увагу тренери приділили роботі в умовах підвищеної небезпеки та стресу — реаліях, у яких сьогодні живе вся країна. Ліцеїсти не лише слухали теоретичні пояснення, а й активно відпрацьовували практичні навички на навчальних манекенах, моделювали реальні сценарії надзвичайних ситуацій, вчилися діяти швидко, злагоджено та відповідально. Кожен елемент — від накладання турнікета до реанімаційних заходів — відпрацьовувався до автоматизму. Тренінг став не лише корисним навчанням, а й важливим емоційним досвідом для учасників. Молодь усвідомила наскільки вирішальними можуть бути перші хвилини після травми та яку відповідальність несе кожен, хто готовий прийти на допомогу. Такі заходи формують не тільки практичні вміння, а й громадянську свідомість, відповідальність та культуру взаємопідтримки. Адже навички домедичної допомоги — це знання, які можуть врятувати життя близької людини чи зовсім незнайомого. Щиро дякуємо громадській організації «Колесо» за професіоналізм, змістовну роботу та створення безпечної й довірливої атмосфери під час навчання. Підтримка таких ініціатив — важливий внесок у безпеку наших дітей та майбутнє України!

29 січня 2026
29 СІЧНЯ – ДЕНЬ ПАМЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ -Українська молодь, яка дня 28 січня 1918 року з піснями виїхала зі столиці України під станцію Крути, щоб там умирати, була першою молоддю світу, що одверто, беззастережно і рішуче стала до боротьби з північною навалою. Вона… падала під кулями ворога не тільки в ім'я оборони від більшовизму. Ідеалом цієї молоді була своя державність, своє суверенне життя, своя духовність. Улас Самчук Своїми думками щодо героїчних подій січня 1918 року поділився військовий журналіст, кореспондент пресцентру Товариства сприяння обороні України Сергій ЗЯТЬЄВ: - Події, що почалися навесні 2014-го на Донбасі, дуже нагадують ті, що відбувалися на теренах Української Народної Республіки у січні 1918 року. Як і тоді Українська держава муляє очі господарям Кремля. І якщо Росія часів Єльцина ще якось мирилася з її існуванням на політичній карті світу, то у його наступника терпіння вистачило лише до 2014 року: після загарбання Криму на українську землю зайшли батальйонно-тактичні групи російської армії. А в лютому 2022-го сталося широкомасштабне вторгнення, і ось вже чотири роки нашу землю плюндрують московити. Тож згадаємо січень 1918-го… Регулярні війська більшовицької росії під командуванням Антонова-Овсєєнка захоплюють Полтаву, Миргород, Лохвицю, Гребінку: шлях на Київ відкритий. А сили для захисту мізерні. Армія перебуває у стані, який відповідає вимогам IV-го Універсалу: «Розпустити армію зовсім, а потім замість постійної армії завести народну міліцію, щоб військо наше служило охороні робочого народу». У ситуації, що склалася, Центральна Рада могла розраховувати лише на національно-свідомих, патріотично налаштованих молодих українців. 11 січня газета «Нова Рада» опублікувала звернення «До українського студентства», закликавши юнаків записуватись до «Куреня Січових Стрільців». За кілька днів на його базі і сформувалася Студентська сотня, яка 25 січня вирушила під Крути. Нараховувала вона більш як 500 юнаків, маючи на озброєнні 16 кулеметів і одну… гармату. Більшість юнаків були погано екіпіровані, майже не вміли поводитися зі зброєю. Але, як згадував своїх бойових побратимів Аверкій Гончаренко: «Треба було лише глянути на їхні обличчя і побачити екзальтований вираз очей, щоб зрозуміти, що всякі резонні доводи безсилі змінити їхнє рішення йти на фронт і битися з ворогами Української держави». Ось як описує хід бою його учасник Ігор Лоський: «Командування юнаків передало по лаві відступати, але десь по дорозі наказ було переплутано, і студентська сотня почула, що треба наступати. В той час, коли праве крило розпочало відступ, ліве рушило вперед. Ті, що були на крайньому лівому крилі, відступили, минаючи станцію, вже зайняту ворогом, і щасливо дісталися до свого ешелону, який стояв за пару кілометрів від станції. Та ж частина, яка була ближче до залізничного тору, не знала, що станція вже зайнята, і була оточена. Кількох із студентів закололи багнетами, більшість потрапила в полон і була розстріляна. Загиблих і розстріляних захисників Крут росіяни заборонили ховати, залишивши їх спотворені катуванням тіла для залякування місцевого населення. Проте священник села Печі разом з жителями села поховали 17 полеглих юнаків на кладовищі села. В березні 1918 року, після звільнення Києва, тіла майже 30 героїв були перезахоронені на Аскольдовій горі в Києві. Бій під Крутами широко використовувався для патріотичного виховання в лавах УПА. У 1944-му одне із з'єднань отримало назву «Крути», майже всі навчально-виховні програми для повстанців містили розповіді про героїзм крутян. При цьому повстанці щороку, наприкінці січня, вшановували пам'ять полеглих під Крутами: в одному із директивних документів командування УПА наголошувалося, що «в дні 29 січня відсвяткувати величаво Свято Крут». Виконавцям доручалося «виробити у вояків святочний настрій, щоб вони глибоко замислились над значенням цих річниць та назавжди закріпили твердо у своїх серцях». В Україні відзначення бою під Крутами розпочалися лише напередодні проголошення її Незалежності. 29 січня 1991 року з ініціативи Народного руху України, Студентської спілки, інших національно-демократичних організацій в Крутах було встановлено березовий хрест та відбувся перший невеличкий громадський мітинг.

26 січня 2026
РОБОТА БУДЕ ПРОДОВЖЕНА!... Директор Центрального клубу собаківництва Товариства сприяння обороні України Ірина Федосенко поділилася з нами цікавою і важливою новиною: - У 2020 році, на замовлення Центрального клубу собаківництва ТСО України, фахівцями Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини разом з фахівцями Черкаського обласного клубу собаківництва ТСО України під керівництвом Наталії Кривоколінської, було видано монографію "КАНІСТЕРАПІЯ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ НАПРЯМ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ". Робота в цьому напрямку продовжилася. Адже в наш, дуже складний час, підтримка в реабілітації населення України вкрай важлива. Тому практична робота з каністерапії в клубах собаківництва ТСО України активно розвивалася. Наприкінці 2025 року було видано спільну міжнародну монографію "КАНІСТЕРАПІЯ ЯК СУЧАСНИЙ НАПРЯМ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВРАЗЛИВИХ КАТЕГОРІЙ ГРОМАДЯН: ЗАРУБІЖНИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІДИ". Монографія присвячена теоретичному та практичному обґрунтуванню каністерапії як інноваційного методу психосоціальної підтримки та реабілітації вразливих груп населення. Автори представили різні аспекти використання взаємодії з собакою в соціальній, психологічній та медичній практиці, розглянули історію становлення каністерапії в Україні та зарубіжний досвід, проаналізували ефективність її застосування у відновленні ментального здоров’я після травматичних подій, зокрема серед ветеранів бойових дій та членів їхніх сімей. Монографія підготовлена за результатами науково-дослідної теми «Соціально-психологічна реабілітація комбатантів з посттравматичним стресовим розладом методом каністерапії» (державний реєстраційний номер: 0125U001648), що розробляють науковці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Ця монографія була розроблена групою авторів, науковців та практичних фахівців в галузях психології, психіатрії, соціальної роботи та кінології. В наукових дослідженнях взяли участь: - науковці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини; - Петрушкевічуте Ауксе – доктор наук, професор Університету Вітовта Великого (Вільнюс, Республіка Литва); - Безлер Вероніка – директор Центру комплексної реабілітації для дітей та молоді з інвалідністю Оболонського району Києва та фахівці Центру комплексної реабілітації для дітей та молоді з інвалідністю Оболонського району столиці; - Дубінін Ігор – заслужений лікар України, лікар-психіатр, завідувач відділення Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ»» виконавчого органу Київської міської ради, Голова ГО "Реабілітаційні Сили України" та його колеги-фахівці; - Пономаренко Тетяна – аспірантка МАУП, менеджер медицини, психіатр вищої категорії, директор КНП «Бучанський консультативно-діагностичний центр» БМР; - Холіна Марина – магістр з психології (Національна академія внутрішніх справ), працівник «Київ Мілітарі Хаб» (Центр комплексної підтримки учасників бойових дій), Київ; - Федосенко Ірина, Федосенко Дарина, Подзубанова Валерія - фахівці Центрального клубу собаківництва ТСО України. Робота в напрямку підтримки та допомоги людям, які потребують соціально-психологічної реабілітації, обов'язково буде продовжена і надалі!

26 січня 2026
КАНАТОБОРЦІ ВІДКРИЛИ СПОРТИВНИЙ СЕЗОН На базі Зорянської гімназії, Чумаківської сільської громади, відбулися змагання, присвячені Дню Соборності України. Наймасовішими стали сутички з перетягування линви. Загалом змагалися 78 учасників, з них 32 - представниці прекрасної статі. Всі колективи, а їх було вісім, проявили найкращі свої якості і в підсумку були відзначені від Дніпровської районної організації Товариства сприяння обороні України в Дніпропетровській області дипломами, а лідери команд - грамотами. В'ячеслав Сорочан, голова ДР ВП ГО ТСОУ, зазначив, що саме канатоборці відкрили новий, 2026-го року, спортивний сезон. Найсильнішими стали чотирикласники з молодшої групи та восьмикласники зі старшої. Свої звитяги спортсмени присвятили нашим військовим Збройних Сил України.

23 січня 2026
ВІТАЄМО З НАГОРОДОЮ! З Федором Пронаком - учасником АТО/ООС, який після поранення бере активну участь в житті Хмельницької обласної організації ТСО України, ми познайомились на семінарі з національно-патріотичної та спортивної роботи, де він виступив з яскравою розповіддю про очолюваний ним військово-патріотичний клуб «Молодіжна козацька січ Ярмолинеччини». Під його патронатом відбуваються заняття зі слухачами навчальних закладів Товариства з тактичної підготовки, стрільби з пневматичної зброї, надання першої медичної допомоги в бойових умовах. У своєму виступі ветеран був по-військовому чітким і небагатослівним, акцентувавши увагу присутніх на тому, що вважає національно-патріотичну роботу з молоддю надзвичайно важливим напрямком. Про роботу клубу і його керівника ми досить детально розповідали свого часу нашим читачам зі шпальт «Вісника ТСО України» №3(50). Сьогодні ми отримали приємну звістку, що наказом Міністра оборони України від 30 грудня 2025 року за значний вклад в організацію та надання всебічної допомоги особовому складу військових частин і підрозділів Збройних Сил України, підтримання бойового духу захисників державного суверенітету та територіальної цілісності України, популяризацію та просування позитивного іміджу України в світі, активну волонтерську діяльність Федора Пронака нагороджено медаллю «За сприяння обороні України». Вітаємо нашого колегу Федора Анатолійовича з високою оцінкою його особистого внеску в справу обороноздатності нашої країни, бажаємо нових досягнень у вихованні покоління молодих патріотів України! Козацького Вам здоров'я, дорогий друже, та витримки! Перемога буде за нами!

22 січня 2026
АРТ-ТЕРАПІЯ - ПРОСТІР ТИШІ ТА ГАРМОНІЇ У місті, де повітряні тривоги тривають довше, ніж тиша, де темрява часто стає звичнішою за світло, а холод — постійним супутником буднів, народжується особливий простір. Простір тиші, тепла й внутрішньої гармонії. Простір арт-терапії. Запоріжжя сьогодні - це місто випробувань. Багатогодинні відключення світла й тепла, постійний стрес, звуки війни, які чують навіть діти. Саме тут, у надзвичайно тяжких умовах, ми продовжуємо проводити безкоштовні заняття з арт-терапії для дітей, які особливо цього потребують: для діток ВПО, для тих, чиє дитинство проходить крізь тривоги та невизначеність. Арт-терапія стає для них не просто заняттям, вона стає прихистком. На кілька годин зникає напруга, стихають страхи, а дитячі руки, занурені у фарби, глину чи папір, починають говорити замість слів. У цих роботах - біль і надія, переживання і мрії, але головне - життя. Разом із дітьми на заняття приходять батьки, бабусі. Вони заходять із втомленими обличчями, з важкими думками, з тягарем пережитого. І так зворушливо спостерігати, як поступово змінюється їхній погляд. Як у похмурих, виснажених очах з’являється світло. Як на кілька годин зникає втома, відступає стрес, і з’являється посмішка - щира, жива, така довгоочікувана. Ці зустрічі стали можливими завдяки співпраці волонтерів, Товариства сприяння обороні України та громадської організації «Світ очима дітей» під керівництвом Меренкової Вікторії. Це приклад справжнього партнерства, де кожен вкладає не лише ресурси, а й серце. Там, де об’єднуються небайдужі люди, народжується сила, здатна підтримувати навіть у найтемніші часи. У цьому просторі арт-терапії немає війни - є кольори. Немає сирен - є тиша. Немає страху - є дитячі мрії. І поки дитина малює, ліпить чи творить, вона знову відчуває себе дитиною. А дорослі поруч згадують, що навіть у найважчі часи життя триває. Саме з таких маленьких островів тепла й народжується велика надія. Надія на зцілення, на відновлення, на мир. І поки в Запоріжжі лунають тривоги, тут, у просторі арт-терапії, тихо звучить найважливіше - людяність.