29 СІЧНЯ – ДЕНЬ ПАМЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

-Українська молодь, яка дня 28 січня 1918 року з піснями виїхала зі столиці України під станцію Крути, щоб там умирати, була першою молоддю світу, що одверто, беззастережно і рішуче стала до боротьби з північною навалою. Вона… падала під кулями ворога не тільки в ім'я оборони від більшовизму. Ідеалом цієї молоді була своя державність, своє суверенне життя, своя духовність. Улас Самчук Своїми думками щодо героїчних подій січня 1918 року поділився військовий журналіст, кореспондент пресцентру Товариства сприяння обороні України Сергій ЗЯТЬЄВ: - Події, що почалися навесні 2014-го на Донбасі, дуже нагадують ті, що відбувалися на теренах Української Народної Республіки у січні 1918 року. Як і тоді Українська держава муляє очі господарям Кремля. І якщо Росія часів Єльцина ще якось мирилася з її існуванням на політичній карті світу, то у його наступника терпіння вистачило лише до 2014 року: після загарбання Криму на українську землю зайшли батальйонно-тактичні групи російської армії. А в лютому 2022-го сталося широкомасштабне вторгнення, і ось вже чотири роки нашу землю плюндрують московити. Тож згадаємо січень 1918-го… Регулярні війська більшовицької росії під командуванням Антонова-Овсєєнка захоплюють Полтаву, Миргород, Лохвицю, Гребінку: шлях на Київ відкритий. А сили для захисту мізерні. Армія перебуває у стані, який відповідає вимогам IV-го Універсалу: «Розпустити армію зовсім, а потім замість постійної армії завести народну міліцію, щоб військо наше служило охороні робочого народу». У ситуації, що склалася, Центральна Рада могла розраховувати лише на національно-свідомих, патріотично налаштованих молодих українців. 11 січня газета «Нова Рада» опублікувала звернення «До українського студентства», закликавши юнаків записуватись до «Куреня Січових Стрільців». За кілька днів на його базі і сформувалася Студентська сотня, яка 25 січня вирушила під Крути. Нараховувала вона більш як 500 юнаків, маючи на озброєнні 16 кулеметів і одну… гармату. Більшість юнаків були погано екіпіровані, майже не вміли поводитися зі зброєю. Але, як згадував своїх бойових побратимів Аверкій Гончаренко: «Треба було лише глянути на їхні обличчя і побачити екзальтований вираз очей, щоб зрозуміти, що всякі резонні доводи безсилі змінити їхнє рішення йти на фронт і битися з ворогами Української держави». Ось як описує хід бою його учасник Ігор Лоський: «Командування юнаків передало по лаві відступати, але десь по дорозі наказ було переплутано, і студентська сотня почула, що треба наступати. В той час, коли праве крило розпочало відступ, ліве рушило вперед. Ті, що були на крайньому лівому крилі, відступили, минаючи станцію, вже зайняту ворогом, і щасливо дісталися до свого ешелону, який стояв за пару кілометрів від станції. Та ж частина, яка була ближче до залізничного тору, не знала, що станція вже зайнята, і була оточена. Кількох із студентів закололи багнетами, більшість потрапила в полон і була розстріляна. Загиблих і розстріляних захисників Крут росіяни заборонили ховати, залишивши їх спотворені катуванням тіла для залякування місцевого населення. Проте священник села Печі разом з жителями села поховали 17 полеглих юнаків на кладовищі села. В березні 1918 року, після звільнення Києва, тіла майже 30 героїв були перезахоронені на Аскольдовій горі в Києві. Бій під Крутами широко використовувався для патріотичного виховання в лавах УПА. У 1944-му одне із з'єднань отримало назву «Крути», майже всі навчально-виховні програми для повстанців містили розповіді про героїзм крутян. При цьому повстанці щороку, наприкінці січня, вшановували пам'ять полеглих під Крутами: в одному із директивних документів командування УПА наголошувалося, що «в дні 29 січня відсвяткувати величаво Свято Крут». Виконавцям доручалося «виробити у вояків святочний настрій, щоб вони глибоко замислились над значенням цих річниць та назавжди закріпили твердо у своїх серцях». В Україні відзначення бою під Крутами розпочалися лише напередодні проголошення її Незалежності. 29 січня 1991 року з ініціативи Народного руху України, Студентської спілки, інших національно-демократичних організацій в Крутах було встановлено березовий хрест та відбувся перший невеличкий громадський мітинг.