Хроніка тих подій свідчить, що після битви на Курській дузі ворог відкотився до Дніпра з надією на перепочинок, маючи за мету створити на його правому березі неприступну лінію оборони. Перед наступаючими ж радянськими військами було поставлено завдання подолати цю водну перешкоду з ходу і не дати можливості противнику закріпитись тут. Отож у ніч з 22 на 23 вересня, за допомоги партизанського з'єднання І.К. Приймака та підтримки місцевого населення, передові частини 3-ї гвардійської танкової армії та 40-ї армії, використовуючи човни, плоти, порожні металеві бочки та інші підручні засоби для переправи, під шаленим ворожим вогнем починають форсувати ріку.
Ціною неймовірних жертв герої Букринського плацдарму, який на 30 вересня простягався в довжину на 11 і вглиб на 6 кілометрів по лінії Балико-Щучинка-Ходорів-Великий і Малий Букрин-Трахтемирів, відтягуючи на себе впродовж 45 днів безперервних боїв значні сили ворога (6 танкових і 4 механізовані дивізії), дали можливість нашим військам успішно підготуватись до наступу з Лютізького плацдарму і в лічені дні звільнити Київ…
Геннадій Ляхов розповів, що з нагоди 75-річчя початку битви за Дніпро на території Національного музею-меморіального комплексу "Букринський плацдарм", що у Балико-Щучинці Кагарлицького району, відбулося обласне урочисте дійство по вшануванню визволителів Вітчизни. Як данина світлій пам'яті полеглих в боях на Букринському плацдармі, до меморіалу Слави лягли квіти від облдержадміністрації, депутатів обласної ради, обласної організації ради ветеранів України, делегації Київської обласної організації ТСО України, делегацій Миронівського та Кагарлицького районів і м. Ржищева, учасників бойових дій різних поколінь та представників громадськості. Настоятель Михайлівського храму с. Уляники протоієрей Віталій провів поминальну панахиду по загиблих. Піднесено прозвучав Державний гімн у виконанні військового духового оркестру, пролунали залпи салюту.
Звертаючись до присутніх, голова Київської облдержадміністрації Олександр Горган, депутат Київської обласної ради Руслан Кузьменко, голова Київської обласної організації ради ветеранів України Микола Томашов наголошували, що слава, якою вкрили себе солдати Великої Перемоги, безпосередньо учасники боїв на Букринському плацдармі, житиме вічно. Адже завдяки масовій самопожертві бійців - представників різних національностей - саме звідси, з Букринського плацдарму, почалося визволення Правобережної України. Тільки на цій невеличкій ділянці фронту в братських могилах по війні серед тисяч загиблих покоїться прах понад 30 воїнів, удостоєних високого звання Героя Радянського Союзу.
Пошуківці, з якими завжди в тісному контакті голова районної організації ТСО України, -директор Миронівського СТК Петро Миколайович Кочерга і понині знаходять в місцях кровопролитних боїв останки полеглих, на жаль, безіменних солдат. Але пам'ять про них нетлінна. Подвиг старших поколінь — взірець для сьогоднішніх захисників України, які мужньо відстоюють її територіальну цілісність і суверенітет на східних рубежах нашої держави.
Зворушили серця присутніх патріотичними піснями місцеві аматори сцени. А потім був поминальний обід, спогади ветеранів Другої світової, яких в усій окрузі залишились вже одиниці, ділились враженнями від перебування на цій священній землі, густо политій кров'ю героїв Дніпра, учасники нинішнього дійства.
Вічна пам’ять Героям!